Операція "Вісла": Історики вважають рішення польського прокурора спровокованим політичними причинами

Українські історики вважають, що рішення польського прокурора щодо закриття розслідування операції "Вісла" спровоковане політичними причинами. Про це написав Центр досліджень визвольного руху.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

3 грудня прокурор Інституту національної памʼяті Польщі (ІПН) закрив розслідування комуністичного злочину проти людяності – примусової та несподіваної депортації навесні 1947 року 150 000 українців, відомої як операція "Вісла".

Він підтвердив, що "військова операція відбувалася гуманним чином" і мала "попереджувальний та охоронний характер". Також слідство "не виявило" зловживань чи перевищення повноважень під час ухвалення рішення про масове виселення.

У матеріалі Центру досліджень визвольного руху стверджується, що "рішення прокурора ІПН суперечить не лише фактам та документальним джерелам, які вже багато років оприлюднені як з польського, так і з українського боку, неодноразово висловлюваній раніше позиції науковців, президентів та парламентів Польщі та України, але й навіть позиції самого ІПН".

Читайте також: МЗС Польщі: Якщо Україна хоче в ЄС, то має розв'язати питання ексгумації жертв Волинської трагедії

Докази свідчать про те, що операція "Вісла" була депортацією або примусовим переміщенням населення.

Також дослідники зауважили, що стосовно людей, поміщених до концентраційного табору у Явожно, застосовувались тортури та катування, сувора заборона повернення під загрозою повторної депортації або концентраційного табору.

За словами юриста та історика Сергія Рябенка, представника від України в міжнародному проєкті International Justice for the Communist Crimes of the Platform of European Memory and Conscienceсе, все це згідно з нормами міжнародного права — ознаки злочину проти людяності.

В оприлюдненому документі зазначили, що прокурор де факто визнав існування на території Польщі внутрішнього збройного конфлікту між урядом та організованими структурами українського підпілля, які мали всі ознаки комбатантів.

Читайте також: Прем'єр Польщі вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії на заході України — фото з місця

"А отже ухвалення рішень про переміщення цивільного населення з причин, пов’язаних із таким конфліктом, за умов відсутності нагальних потреб військового часу (як це було у 1947 році) згідно з нормами міжнародного права мало ознаки воєнного злочину", – йдеться у публікації.

Історики наголосили, що висновки прокурора мають небагато спільного із проведенням всебічного, об’єктивного та незалежного розслідування, а викликані радше причинами, що мають політичний характер.

Також у матеріал зазначили, що понад сотня польських істориків, інтелектуалів та громадських і культурних діячів оприлюднили відкритого листа до керівництва обох палат Парламенту Польщі де висловили протест та засудження рішення та назвали його скандальним і вимагають реакції найвищої влади та однозначної оцінки операції "Вісла" як злочинної.

• 9 червня 2023 року заступник міністра культури та спадщини Польщі Ярослав Селлін заявив, що розуміння та сприйняття Волинської трагедії перестає бути непримиренним у Польщі та Україні, а історичні розбіжності поступово знімаються.
• 2 серпня у Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що остаточне примирення між країнами не може бути без "врегулювання" питання Волинської трагедії. 

Читайте також: Україна й Польща в понеділок зроблять перший крок до розблокування кордону