Побільшало українців, готових до поступок росіянам. Але КМІС пояснив, чому не треба драматизувати
Ілюстративне фото: ресурс окупантів

За останні три місяці в Україні побільшало тих, хто готовий до територіальних поступок заради якнайшвидшого досягнення миру. Проте соціологи закликають не драматизувати і враховувати контекст – зокрема, респонденти все ж проти "миру на будь-яких умовах". Про це свідчать результати травневого опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Соціологи зазначили, що в період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступала проти.

Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто вважає, що Україна може відмовитись від деяких своїх територій для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності. До кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024-го – до 26%, у травні 2024-го – до 32%.

Однак попри все, станом на травень 2024 року більшість українців – 55% – виступали проти жодних територіальних поступок.

Побільшало українців, готових до поступок росіянам. Але КМІС пояснив, чому не треба драматизувати
Побільшало українців, готових до поступок росіянам. Але КМІС пояснив, чому не треба драматизувати

У КМІС наголосили, що і серед тих, хто загалом готовий до поступок, 73% хочуть відгородження від Росії – щоб між Україною і Росією були закриті кордони, візи та митниці (аналогічний показник серед тих, хто проти жодних поступок – 79%).

Побільшало українців, готових до поступок росіянам. Але КМІС пояснив, чому не треба драматизувати

Також у КМІС акцентували, що для коректного трактування результатів обов’язково треба враховувати контекст. У травні, коли українців запитували про готовність до територіальних поступок, повномасштабне вторгнення тривало вже понад два роки, росіяни почали масштабний наступ на Харківщині, і продовжувались затримки з постачанням необхідної зброї. Тоді ж Україну намагалися розхитувати питанням про легітимність президента, набув чинності закон про мобілізацію тощо.

"Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію", – зазначили соціологи.

Також, наголосили у КМІС, важливо, що в контексті можливих "поступок" українці проти "миру на будь-яких умовах". Пріоритетною вимогою є безпека і дійсно переконливі гарантії для держави. 

Опитування проводилось телефоном за власною ініціативою КМІС серед 1067 українців 16-22 травня 2024 року і серед 2008 українців – 20-25 червня. Серед опитаних — українці від 18 років, які проживають на підконтрольній державі території. Формально за звичайних обставин похибка такої вибірки не перевищувала 4,1%-5%. В умовах війни до похибки додається певне систематичне відхилення.

  • Станом на травень 2024-го, за даними КМІС, 60% українців вважали, що головна мета Росії у війні проти України – це геноцид та фізичне знищення більшої частини населення держави.  
  • Також у травні КМІС запитав українців, чому, на їхню думку, у суспільстві є певна роз'єднаність. Серед причин називали корупцію, мовне питання, некомпетентність влади.

Читайте також: Українців запитали про асоціації з "простими росіянами": 80% відповіли нецензурними словами – КМІС