Справа ПВК. Планували затримати вагнерівців у Туреччині, а не садити літак у Києві – нардеп

Безпосередньо спецоперації з примусової посадки в Україні турецького літака з учасниками ПВК Вагнера – не було. Їх планували затримати в Туреччині в рамках спецзаходу. Про це сказала на брифінгу голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування справи ПВК Вагнера, народний депутат фракції партії Слуга народа Мар'яна Безугла.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Як зазначила Безугла, спецоперації щодо вагнерівців не було, але в рамках постійної роботи Головного управління розвідки проводився спеціальний розвідувальний захід. 

З 2014 року ведеться документування та збір інформації про осіб, які у тій чи іншій мірі задіяні в агресії з боку Росії. 

"У рамках цієї роботи в 2018 році був відкритий новий етап – вивчення питань щодо приватних військових компаній, які беруть участь у збройній агресії Росії на сході", – сказала Безугла.

За її словами, щоб вивчити ці компанії та ознайомитися з їх структурою, функціоналом і учасниками, ГУР організувало роботу з опитуванню різних осіб для збору інформації – ця робота розпочалася в 2018 році.

"В процесі цього документування фактично був створений фейковий сайт, і співробітники ГУР МО вели співбесіди, щоб отримувати інформацію про те, як діють ПВК і хто бере в них участь", – розповіла Безугла.

За словами Безуглої, в рамках цієї роботи було опитано сотні людей. Цей спеціальний розвідзахід було завершено 6 липня 2020 року.

Глава комісії розповіла, що в липні до ГУР МО звернулася СБУ, і виникла ідея – використовувати отриману інформацію для певних активних дій. А саме – спробувати витягти частину людей, які брали участь у військових діях на Донбасі, на територію України.

Для цього в липні, відповідно до ініціативи СБУ, почали наступний захід.

"Санкціонованих спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з вагнерівцями в Україні не було", – підкреслила Безугла.

Під час цього заходу в СБУ передали інформацію про декілька десятків людей, які представляють оперативний інтерес. Серед них у подальшому відібрали 33 людини.

Безугла уточнила, що опубліковані в ЗМІ сканкопії документів – це матеріали досудового розслідування Служби безпеки, а не матеріали розвідки.

Глава комісії додала, що п'ятий президент Петро Порошенко не міг санкціонувати цей захід, тому що він планувався вже в липні 2020 року.

Безугла продовжила, що метою нового спеціального заходу було "витягнути певну групу людей з Росії". За попередніми даними, сказала вона, в цій групі були люди, які могли стати свідками в справі про збитий над Донбасом пасажирський Boeing рейсу MH17.

"Інформацію про цих людей, що може бути оприлюднена, ми підготували у вигляді таблиці і плануємо надалі оприлюднювати її та матеріали роботи слідчої комісії, що не позначені грифом "цілком таємно" та "таємно", – сказала Безугла.

Глава комісії Ради переказала основний сценарій спецзаходу. Справа мала відбуватися на літаку Москва – Стамбул, але через коронавірусні та інші обмеження рейс замінили на Мінськ – Стамбул.

Примусова посадка не передбачалася.

Планувалося привезти цих людей до Туреччини і затримати в рамках міжнародної правової операції. Були дані, що багато хто з цих 33 осіб брали участь у війні в Сирії. А понад 20 із них брали участь у збройному конфлікті на сході, сказала Безугла.

Глава комісії підкреслила, що це не було спільної спецоперацією України з міжнародними партнерами, це був український спеціальний захід. Цих людей мали затримати в Стамбулі, тому що такі особи проходять у різних базах даних і відповідно затримуються в кожній цивілізованій країні.

Посадка літака передбачалася в додатковому сценарії, який був розділений на два варіанти: комусь стало погано в літаку або примусова посадка. Це був так званий план G.

Безугла сказала, що ще на етапі збирання інформації про цих людей, деталі розвідзаходу стали відомі Росії.

"Далі події розвивалися таким чином, що фактично відбулася взаємодія між собою, така контр-гра трьох спецслужб – Україна, Білорусь, Росія ... За наявними даними, прямої координації з цього питання між спецслужбами Росії і Білорусі не передбачалося і не було", – розповіла Безугла.

Окрім того, за словами Безуглої, в групі з 33 осіб, був один агент і один інформатор білоруських спецслужб.

Після того, як Росія дозволила безперешкодний виліт цих людей, а Білорусь безперешкодно їх прийняла, наші спецслужби зробили висновки і вирішили трохи відтермінувати проведення операції.

Безугла перерахувала висновки тимчасової слідчої комісії Ради: підготовка спецзаходу була недосконалою, мала авантюрічстіческій характер, піддавала Україну певним ризикам, могла "підставити" наших міжнародних партнерів.

"Наша спецслужба програла в боротьбі трьох спецслужб – Росії, Білорусі, України, але не була спровокована на щось гірше. Це не призвело до реально відчутних міжнародних наслідків, тим більше, до катастрофічних, як ми спостерігали далі в ситуації з Протасевичем", – додала Безугла.

• 29 липня 2020-го під Мінськом затримали 33 найманців із кремлівської ПВК Вагнера. Україна просила видати найманців, але Білорусь видала їх РФ.
• Журналіст Юрій Бутусов написав, що українські спецслужби нібито розробили спецоперацію з виманювання в пастку бойовиків, але якийсь "кріт" на Банковій її зірвав. Влітку 2020 року президент Володимир Зеленський назвав це "маячнею", проте 24 червня 2021-го сказав, що ідея зі спецоперацією належала "іншим країнам", а Україну в неї "максимально втягували".
• Верховна Рада створила ТСК для розслідування можливих злочинів чиновників, яка займається також справою вагнерівців. До цієї ТСК увійшли вісім депутатів СН, нардеп ОПЗЖ Нестор Шуфрич, по депутату від груп Довіра і За майбутнє.
• 8 вересня CNN опублікував розслідування, в якому стверджує, що спецоперація щодо вагнерівців проводилася з відома США. В Офісі президента розкритикували розслідування, заявивши, що його схвалили у ФСБ Росії.

Читайте також: ПВК Вагнера. Україна зібрала важливі докази, але влада вирішила мовчати – Грозєв