Коли зимове сонцестояння – 2024, що воно означає, яких звичаїв та заборон потрібно дотримуватись
Що таке зимове сонцестояння
Зимове сонцестояння – це найкоротший день року. Відповідно тоді ж і найдовша ніч. З астрономічного погляду – це положення нашої планети відносно Сонця таким чином, що нахил осі обертання Землі досягає максимального значення. Тоді ми спостерігаємо найкоротший день, світає пізно, а темніє рано. В Північній півкулі цей день завжди в грудні.
Цікаво, що в Південній півкулі в той самий час найкоротша ніч та найдовший день. Тобто літнє сонцестояння, яке ми спостерігаємо в червні (тому, що Україна розташована в Північній півкулі). Найкоротший день та найдовша ніч завжди випадають на період з 21 по 23 грудня.
Якого числа зимове сонцестояння у 2024 році
Найкоротший день у 2024 році спостерігатимемо 21 грудня. Він триватиме 8 годин, 4 хвилини та 12 секунд.
Які звичаї та традиції зимового рівнодення
Практично у всіх культурах з давніх-давен зимове сонцестояння тлумачилось як відродження, початок нового. Мало хто знає, але насправді в українських народних традиціях цикл Різдвяних свят та Нового року базується саме на цій події. Недарма дослідники називають українців "сонцепоклонниками".
Тисячоліттями слов’яни, що жили на українських землях, святкували 25 грудня народження нового Сонця. А Новий рік зустрічали зі збільшенням сонячного дня – це символізувало поворот на весну, тобто до нового врожаю. Саме цьому присвячений Щедрий вечір та обряд посівати. Це язичницькі обряди, що закликали багатий врожай та добробут.
Лише після тисячолітніх традицій зустрічати Новий рік та славити нове Сонце християнська церква приєднала свято Різдва Христового до народного циклу зимових свят. В Україні святкування Різдва зберегло саме народні багатовікові традиції, серед них: вертеп, колядки та святковий стіл на Святвечір.
Наші предки поклонялися Сонцю, і Коляда трактується з фольклору як Сонце або бог Сонця. Колядки від початку були язичницькими піснями, що славили бога Сонця – Коляду.
"Для наших пращурів, зимове сонцестояння – найбільш магічна пора, саме тому до нього здійснювалося безліч обрядів, ігор та ворожінь", – пояснює дослідниця Світлана Боян.
Слов’янські народи на українських землях були переважно землеробами, тому дуже залежали від сезону, від сонця та погоди. Люди вірили, що в найдовшу ніч в році (на зимове сонцестояння) активізуються злі сили, зокрема, злий дух Корочун. Це пов’язано з тим, що зиму було важко пережити, для цього працювали всі інші місяці року. Вважалося, що вогонь і вода проганяють злі сили та наближають весну і тепло.
Із зимовим сонцестоянням пов'язані такі обряди, які шануються в Україні й досі:
- початок вечері на Святвечір з першою зорею;
- обов'язковий елемент Святої вечері – запалена свіча;
- випікання обрядового хліба до Різдва (на Закарпатті випікають хліб "корочун");
- освячення води на Водохреща.
Прикмети та заборони в цей день
В народі вважалося, що у зимове рівнодення добре приймати рішення та планувати якісь заходи та події. Заплановане матиме успіх.
Також наші предки вважали доброю прикметою, якщо навести кругом себе лад. Це має притягнути хороші зміни та приємні події.
День зимового сонцестояння вважається магічним днем, з особливою атмосферою. Все що робиться в цей день матиме значення на весь наступний рік.
