Німецькі біологи виростили мінімозок. Згодом він самовільно відростив собі "очі": фото

У минулому році біологи з Університетської клініки Дюссельдорфа виростили органоїд мозку із зачатками очей (ОМО), причому ці очні пухирці були світлочутливими, тобто могли реагувати на світло. Про дослідження автори повідомили в журналі Сell Stem Сell.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
Вчені не перший рік для кращого вивчення роботи органів як тварин, так і людини, вирощують in vitro ("в пробірці") їх тканини або органоїди. Ці модельні форми дозволяють також вивчати перебіг захворювань.
Під час природного ембріогенезу зорові бульбашки – зачатки очей – розвиваються з проміжного мозку за допомогою багатоступеневого процесу органогенезу.

Органоїди головного мозку розміром не більше горошини німецькі ембріологи виростили з активованих плюрипотентних стовбурових клітин в умовах, які симулюють звичайні при розвитку нормального головного мозку.
Читайте також: Вперше в історії. Сліпій 40-річній людині частково повернули зір – допомогли генетики
Як відзначають автори, "приблизно на 30 день ОМО намагаються зібрати зорові бульбашки, які поступово розвиваються у видимі структури протягом 60 днів".
Іншими словами, мінімізки мимовільно поступово розвивають двосторонньо симетричні зорові бульбашки – без штучно заданих центрів передачі сигналів.

У них знайшли примітивні епітеліальні та лінзоподібні клітини рогівки, пігментний епітелій сітківки й клітини-попередниці сітківки. Більш того, там були сінапсін-1, міелінізіровані кортикальні нейрони та мікроглія.
З'ясувалося, що аксоноподібні схеми й електрично активні нейронні мережі в таких бульбашках генерували нервовий імпульс – реагували на світло.

Вчені перевірили останнє і з'ясували, що сила реакції на світло залежала від дози випромінювання. Тобто, світло у 200 000 мілілюксів генерувало сильніший нервовий імпульс, ніж світло у 2000 мілілюксів.
Біологи натхнені: пишуть, то такі ОМО можна буде використовувати, щоб більш предметно вивчати розвиток ретинопатій, спадкових хвороб очей і перевіряти на них дію медикаментів. Але поки що автори намагаються розвинути ОМО, які "проживуть" довше двох місяців.
Також вчені припускають, що їхня робота – крок до створення персоналізованих органоїдів і тканин для трансплантації.
- У 2018 році китайський вчений після використання CRISPR повідомив, що дівчатка-близнята Лулу і Нана народилися з модифікованою ДНК, яка робить їх стійкими до ВІЛ. На початку 2020-го його разом з напарниками засудили до тюремного ув'язнення і штрафу.
- Рекордне "пірнання" в минуле: вдалося розшифрувати ДНК тварин віком майже 1,3 млн років.
- Як Чорнобиль вплинув на генетичне здоров'я людини.
- Раптово. Тестикули і мозок людини містять найбільшу кількість загальних білків.
- Вчені написали на комп'ютері геном і засунули його в бактерію: вона почала ділитися – відео.