Вперше поза нашою Галактикою знайдено сплячу чорну діру, у неї було незвичайне народження
Чорна діра із зіркою-компаньйоном (ілюстрація - ESO)

За межами нашої Галактики вперше впевнено зареєстрована "невелика" так звана спляча чорна діра. Про це пишуть у Європейській південній обсерваторії із посиланням на журнал Nature Astronomy.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Міжнародна група астрономів, яка викриває помилкові відкриття чорних дір, сама виявила унікальну чорну діру масою дев'ять сонячних у сусідній галактиці Велика Магелланова Хмара.

"Ми знайшли голку у копиці сіна", – так вони описують свій успіх після перевірки близько тисячі зірок-кандидатів у подібні системи.

Вважалося, що чорні діри такої маси з'являються як залишки старих зірок, які зазнали вибуху наднової після колапсу ядра під дією гравітації. У системі двох зірок, що обертаються одна навколо одної, в результаті такого процесу залишається чорна діра на орбіті навколо яскравої зірки-компаньйона.

ДОВІДКА. Чорна діра – область простору-часу з настільки потужним гравітаційним тяжінням, що залишити її не може навіть світло. У процесі падіння навколишньої матерії в ЧД навколо цього об'єкта іноді утворюється акреційний диск, тобто розігріта під час обертання до високих температур плазмова структура цієї самої матерії. Поглинається лише невелика частина речовини, що падає в ЧД; інше на гігантській швидкості розлітається у вигляді джетів та випромінювання.

Але тут вчені не виявили жодних ознак потужного вибуху материнської зірки: чорна діра в системі VFTS 243 навколо гарячої блакитної зірки, яка важча за Сонце у 25 разів, наче з'явилася нізвідки. Вона "спляча" – з неї не виходить потік високоенергетичних рентгенівських променів, за яким зазвичай і помічають чорну діру.

"Зірка, яка утворила чорну діру в VFTS 243, схоже, сколапсувала повністю без вибуху, що передував цьому", – пояснили автори дослідження. Вони вважають, що це має велике значення для розуміння механізму злиття чорних дір.

Дивіться фото: Астрономи зняли "виверження" найближчої до Землі надмасивної чорної діри

Ця робота була виконана групою в Інституті астрономії Католицького університету Левена. Спостереження проводилися протягом шести років: дані були отримані з 2008 до 2014 роки включно.

Є ще один ймовірний кандидат у чорні діри зіркової маси – в системі HD 130298 Чумацького Шляху.

дослідженнякосмосчорна діранаукаeso