Країни Балтії домовилися про санкції проти тих, хто розганяв мітинги в Грузії

Латвія, Литва та Естонія спільно домовилися запровадити національні санкції проти тих, хто придушував законні протести в Грузії. Про це повідомив голова литовської дипломатії Ґабріелюс Ландсберґіс.

"У наших країнах не вітаються противники демократії та порушники прав людини", – написав він у вечір неділі.

Того самого дня новообрана голова європейської дипломатії Кая Каллас пообіцяла "прямі наслідки" з боку ЄС для грузинської влади.

1 грудня у Грузії тривали мітинги проти проросійської влади партії "Грузинська мрія", котра оголосила про згортання євроінтеграції.

Традиційно акція відбувалась і біля будівлі грузинського парламенту: силовики застосовували водомети та сльозогінний газ, натомість протестувальники – піротехніку. 

Місцевий ресурс NEWSGEORGIA пише: станом на 7:00 за місцевим часом (на 2 години вперед, порівняно з Києвом) поліція та спецпризначенці зачистили проспект Руставелі, де розташована будівля парламенту, а натомість протестувальники, що залишилися, зібралися біля метро, де і почалися жорсткі затримання з побиттям мітингарів.

Інша частина учасників акції вирушила до проспекту Чавчавадзе, де розгін продовжився – протестувальників переслідували не тільки на вулиці, але й у дворах, провулках та під'їздах, а "під гарячу руку" силовиків потрапляли й ті, хто просто йшов на роботу, зауважило медіа.

За даними правозахисників, впродовж ранкових годин затримано понад 50 людей.

• 28 листопада Європарламент закликав провести у Грузії нові парламентські вибори.
• Того самого дня Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. Після цієї заяви у Тбілісі почалися мітинги, які тривають донині.
• 30 листопада проєвропейська президентка Грузії Зурабішвілі заявила, що нелегітимний парламент не може обрати нового президента, а отже, її каденція триватиме до обрання нового президента новим парламентом.