У Європі обговорюють миротворчу місію для України, яка може залучити 100 000 військових – Reuters

Європейські країни обговорюють надсилання військ до України у разі припинення вогню або укладення мирного договору, оскільки новообраний президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що він не вводитиме американські війська для гарантій безпеки. Про це повідомляє британське агентство Reuters з посиланням на неназвані джерела серед чиновників та дипломатів.

За даними медіа, переговори, які проводить президент Франції Еммануель Макрон, перебувають на ранній стадії, але вже виявили розбіжності щодо можливих цілей та мандата такої місії – і навіть доцільності обговорення цього питання зараз.

Медіа стверджує, що за лаштунками деякі посадовці розглядають, як європейські країни могли б надати гарантії безпеки для України, зокрема шляхом розміщення десятків тисяч солдатів на її землі.

Водночас такі сили збільшать ризик прямої конфронтації з РФ та розтягнуть військові сили Європи, чиї запаси озброєння "були виснажені" військовою допомогою Україні і яка звикла більшою мірою покладатися на підтримку США у великих місіях, пише агентство.

Проте Трамп виключив участь американських військ у забезпеченні припинення вогню та наполіг на тому, що європейцям доведеться самостійно грати цю роль, під час переговорів з Макроном та президентом Зеленським у Парижі 7 грудня, повідомили два джерела ЗМІ. Раніше таку саму інформацію повідомляли співбесідники The Wall Street Journal.

Reuters припускає: це може означати, що європейські сили розмістять в Україні незалежно від того, чи отримає Київ гарантії безпеки через вступ до НАТО, як він сподівається, або через двосторонні запевнення.

"Навіть якби існувала гарантія безпеки НАТО, звідки взявся б поштовх на місцях? Він був би європейським, тому наші начальники армій уже готують плани для розгляду європейськими лідерами в майбутньому", – заявив медіа неназваний високопоставлений європейський чиновник.

За даними посадовців, великі європейські країни, як-от Франція, Німеччина, Італія, Польща та Велика Британія, можуть сформувати основну частину таких сил.

Неназвані аналітики повідомили, що дебати наразі виявили плутанину у питанні про те, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційну миротворчу роль, наприклад, контролювати лінію припинення вогню, чи забезпечуватиме надійне стримування від будь-якого подальшого нападу РФ.

За даними Reuters, італійські чиновники говорили про першу роль, натомість французькі та українські посадовці сфокусувалися на другій.

Скільки військових може знадобитися?

Анонімний український чиновник, причетний "деяких обговорень, заявив, що сили стримування можуть бути сформовані коаліцією приблизно з п'яти-восьми країн.

Аналітики та посадовці дали різну оцінку можливого розміру таких сил, підкресливши, що багато чого залежатиме від їхньої конкретної місії. Деякі експерти припускають, що можуть бути доцільними близько 40 000 військових.

Франц-Штефан Гаді, колишній військовий планувальник з Австрії та співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, каже, що у такій місії можуть бути залучені близько 100 000 військових – йдеться про ротаційну схему, тобто включно з підрозділами, які готуються до розгортання та відновлюються після нього.

За словами аналітика, такий контингент, "безумовно, розтягне європейські сухопутні сили".

Неназваний європейський чиновник з сектору безпеки також підтвердив, що може знадобитися до 100 000 військових.

На думку Гаді, такі сили можуть бути створені, якщо деякі країни Європи скоротять інші місії, як-от на Балканах. Країни континенту, США та інші партнери розмістили близько 60 000 солдатів у Боснії та 50 000 у частково визнаному Косово під час війни у 1990-х, але зараз ці місії набагато менші.

До того ж обговорюється і склад будь-яких міжнародних сил для України, оскільки він має бути прийнятним для обох сторін, та їхній мандат.

Так, міністр оборони Італії Гвідо Кросетто заявив, що ці сили мають бути під егідою ООН, але інші чиновники говорять, що це дасть Росії "забагато впливу" (країна-агресор є постійним членом Ради Безпеки організації й має право вето на будь-яке її рішення).

Також, припускає Reuters, європейцям доведеться переконати США взяти участь у цій місії "у якийсь спосіб", щонайменше за допомогою розвідки та іншої оперативної допомоги, заявили аналітики.

Окрім цього, потенційні правила ведення бойових дій у разі запуску місії є одним з багатьох критичних питань, які залишаються неясними.

"Що відбудеться, якщо європейського солдата застрелять?" – запитав анонімний французький воєнний чиновник.

• 9 грудня президент Зеленський заявив, що може подумати над пропозицією французького лідера Макрона щодо розміщення іноземних військ на території України, поки та не долучиться до НАТО.
• 11 грудня видання Rzeczpospolita заявляло, що Макрон і прем'єр Польщі Туск обговорюватимуть план європейської миротворчої місії для захисту суверенітету України в межах потенційної угоди між Трампом і диктатором Путіним.
• 12 грудня Макрон і Туск зустрілися, але польський прем'єр назвав "спекуляціями" обговорення відправлення союзницьких військ в Україну після війни. Він додав, що рішення такого характеру польська влада ухвалюватиме у Варшаві і країна поки "не має планів щодо таких дій".