Як Bellingcat перевіряла операцію проти ПВК Вагнера. Пояснення Христо Грозєва

Розслідування справи Вагнергейта було незвичайним для Bellingcat, оскільки журналісти значною мірою спиралися на свідчення людей, імена яких не могли бути названі або тому, що їх просили анонімно обговорити секретні питання, або це були російські найманці, які просили не називати їхні імена з міркувань їхньої ж безпеки. Разом з тим методи з використання відкритих джерел, як і раніше, мали вирішальне значення для критичного аналізу заяв цих людей. Про це написав журналіст-розслідувач Христо Грозєв у статті для Bellingcat.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

За словами Грозєва, на початку осені 2020 року колишні оперативники української розвідки зв'язалися з Bellingcat та погодилися обговорити деталі операції. Декілька днів вони давали докладні інтерв'ю, в яких надали покрокову хронологію підготовчої та активної фаз операції.

Журналісти отримали від них оригінальні невідредаговані аудіозаписи дзвінків про вербування, а також вихідні файли даних документів та фотографій, які найманці відправили електронною поштою під час подання заяви про прийом на роботу.

"Через потенційний конфлікт інтересів з боку відсторонених з посади офіцерів надані ними дані вимагали критичної оцінки та перевірки", – повідомив Грозєв.

Перевірка зображень та файлів PDF

Файли найманців були каталогізовано у набір із трьох підтек на людину: аудіо, документи та (необов'язково) анкети.

У Bellingcat виявили, що всі надіслані документи зберегли свої вихідні метадані, включно і дату створення та дату зміни, а в деяких випадках дані геолокації. Випадків  суперечливих чи явно недостовірних даних у файлах не було.

Перевірка аудіофайлів (дзвінків)

Журналісти отримали архів із 236 аудіофайлів, що стосуються 72 різних найманців. До цієї вибірки увійшли приблизно 40% усіх, хто надіслав свої дані фіктивному військовому підряднику, зокрема всі затримані у Мінську.

Аудіофайли були у форматі ogg та mp3. 

Аудіофайли ogg мали обмежені метадані, але те, що вони містили, підтверджує, що вони були створені WhatsApp.

Через те що аудіофайли було перекодовано, неможливо встановити вихідний час запису. Однак немає жодних ознак редагування, обрізки або склеювання звуку будь-якого окремого аудіозапису, а послідовність викликів відповідає логічному шаблону. 

Щоб додатково підтвердити справжність дзвінків, Bellingcat зателефонував на кілька номерів найманців. Номери були ідентифіковані за допомогою сервісів, що виявляють власників телефонів із даних із відкритих джерел.

Один із колишніх найманців, який був серед затриманих у Мінську, погодився поділитися своєю історією за умови анонімності.

Це дозволило журналістам порівняти його голос із голосом аудіодзвінків у теці з його ім'ям, разом з тим голоси та інтонаційні характеристики були ідентичними. 

Підтвердження розповідей

Більшість версії подій, представлених оперативниками, було підтверджено за допомогою перевірених телефонних дзвінків та збирання документів. 

Частину перевіряли через дані з відкритих джерел. Зокрема, звіряння перебронювання авіаквитків найманців за кодами в онлайн базі даних Turkish Airlines.

Частину розповідей оперативників перевірили на основі свідчень опитаних найманців. Незалежно один від одного вони описали той самий загальний перебіг подій.

Єдині частини розповідей оперативників, що не могли бути незалежно підтверджені, стосувалися описаних ними зустрічей, що нібито мали місце із канцелярією президента у зв'язку із рішенням відкласти операцію.

Bellingcat не отримали спростування або підтвердження з Офісу президента на питання про пов'язані події, незважаючи на численні прохання про коментарі.

Співпраця з ТСК Верховної Ради

За словами Грозєва, Bellingcat зв'язалася з тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, щоб звірити деякі дані. Зокрема про втручання в операцію російських спецслужб.

Журналісти не виявили доказів активних заходів російських служб безпеки щодо боротьби з операцією, їх не було і в розсекреченій частині розвідданих, переданій їм ТСК.

Окрім того, Bellingcat передала ТСК результати своєї перевірки інформації про можливе проникнення спецслужб Білорусі в спецоперацію. Про те, що нібито найманець із білоруським паспортом був агентом білоруських спецслужб.

Bellingcat, використовуючи дані, надані білоруськими кіберпартизанами, визнала це твердження хибним і поінформувала ТСК, яка врахувала це у своєму звіті.

• 29 липня 2020-го під Мінськом затримали 33 найманців кремлівської ПВК Вагнера. Україна запросила їх видачу, але Білорусь відпустила їх до РФ.
• Журналіст Юрій Бутусов заявив, що українські спецслужби нібито розробили спецоперацію із затримання цих найманців, але якийсь "кріт" на Банковій її зірвав. Влітку 2020-го Зеленський назвав це "маячнею" , але 24 червня 2021-го сказав, що ідея зі спецоперацією належала "іншим країнам", а Україну в неї "максимально втягували".
• Навесні 2021-го лідер Bellingcat Христо Грозєв приїжджав до України. У вересні партнери розслідувачів, CNN, заявили, що операція проводилася з відома США : Вашингтон надав кошти, техдопомогу та рекомендації від ЦРУ.
• У травні в Раді створили ТСК для розслідування можливих злочинів чиновників , яка займається, зокрема, справою вагнерівців. ТСК заявляла, що операція була українською, а з іноземними партнерами обмінювалися даними.

Також читайте: "Приземлення Валькірії". Так, операція була: розслідування про ПВК Вагнера