"Приземлення Валькірії". Так, операція була: розслідування про ПВК Вагнера

Bellingcat та The Insider опублікували розслідування про зрив спецоперації України щодо затримання найманців ПВК Вагнера. Першу частину розслідування викладено на сайті The Insider. Bellingcat опублікував повну версію.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Згідно з розслідуванням, українським розвідникам під виглядом охоронної компанії при "Роснєфті" вдалося вивезти з Росії десятки ключових бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів в Україні. Спецоперація мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками в Україні. Але в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію "перенесли".

Спочатку ідея українських розвідників полягала в тому, щоб виманити чотири-п'ять вагнерівців на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх би затримали, екстрадували в Україну і судили.

До вересня 2019 року ГУР Міноборони за допомогою фейкового сайту з вербування найманців зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість із яких воювала на сході України між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, — це кілька десятків конкретних осіб, йдеться у розслідуванні.

Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб. Проєкт отримав кодову назву "Авеню".

Проаналізувавши отримані заявки, завербований Україною колишній ГРУшник провів співбесіди та виявив двох бойовиків, які воювали на Донбасі. Один із них – Артем Міляєв 1981 року народження, який був "заступником командира штурмової бригади в ДНР".

За завданням "куратора" Міляєв набирає бійців із бойовим досвідом, особливо снайперів і з досвідом зенітних та артилерійських коригувальників — ці кваліфікації підвищували ймовірність того, що відібрані матимуть відношення до військових злочинів на сході України.

До кінця травня 2020 року фальшива ПВК отримала десятки нових заявок із повними особистими даними заявників.

Після того, як "куратор" схвалював кандидатуру, він просив бойовика надіслати своє докладне резюме разом із копіями будь-яких доказів військового досвіду. І заявники це робили. На початок червня 2020 року ГУРМО отримало сотні сторінок детальних, написаних від руки зізнань бойовиків про їхню роль у незаконних бойових діях на Донбасі, імена командирів, відео- та фотоматеріали про військові злочини. Деякі із прізвищ були вже відомі СБУ.

Багато новобранців надали інсайдерські дані як про вторгнення Росії в Україну в 2014–2015 роках, так і про те, як РФ надавала підтримку ПВК Вагнера.

До кінця травня 2020 року було створено "приватну армію" чисельністю 180 осіб. Усі вони квапили "кураторів" із початком роботи. Їм запропонували роботу з охорони об'єктів у Венесуелі.

Зі 180 набраних осіб розвідники обрали 40 осіб, чиї злочини було доведено, щоб організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він пролітатиме над українською територією.

Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через територію Білорусі, а найзручнішим та правдоподібнішим рейсом через територію України був рейс до Стамбула.

Найважливішою частиною операції мала стати примусова посадка літака. Літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин. Було два варіанти: перший – невідкладна медична допомога пасажиру, другий – загроза вибуху на борту. Другий варіант був прийнятий за основу як найнадійніший.

За словами опитаних ексспівробітників ГУР, президента України вперше було проінформовано про спецоперацію 15 червня 2020 року. Співрозмовники розслідувачів сказали, що Зеленський загалом схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року та попросив підготувати детальний план. Цей концептуальний план було підготовлено та затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року.

Від цього моменту два старші офіцери, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про перебіг реалізації проєкту "Авеню".

15 липня було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула на рейс, що вилітав через 10 днів. 24 липня 33 учасники ПВК Вагнера (один захворів) вирушили автобусом із Москви до Мінська.

Проте, пише Bellingcat, до цього моменту плани вильоту з Мінська вже змінилися. Бурба та Баранецький за день до від'їзду найманців намагалися зустрітися із Зеленським, проте той був зайнятий.

"За словами Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень", – йдеться у розслідуванні. Напередодні Зеленський у нормандських переговорах досяг угоди про припинення вогню на Донбасі. За словами Бурби, ОП вважав, що у разі, якщо спецоперація триватиме відповідно до плану і завершиться затриманнями 25 липня, тишу на Донбасі не буде встановлено.

Bellingcat не змогла незалежно перевірити цю розмову, а Офіс президента не надав коментарів до цього розслідування.

За словами Бурби, які передають розслідувачі, в ОП запропонували перенести операцію на 29 липня. ГУР МОУ змогла успішно перебронювати квитки на 30 липня. Другій групі з 13 найманців поміняли квитки на 1 серпня. Проте всіх їх, як відомо, затримав КДБ Білорусі.

Українська влада намагалася переконати Лукашенка передати затриманих Україні, проте той віддав їх Росії.

ДОПОВНЕНО О 22:17. Водночас The Insider у другій частині розслідування, опублікованій сайтом після публікації повної версії Bellingcat, висновок дещо відрізняється від версії їхніх колег.

"Опитані нами колишні оперативники ГУР МОУ висловили думку, що однією з причин зриву операції могло стати упереджене ставлення президента та його апарату до Василя Бурби, який уже мав тертя з Офісом президента. Тріумфальне завершення такої значущої спецоперації зробило б його героєм в очах широкого загалу та надало б йому політичної ваги, чого, нібито, хотіли уникнути в апараті Зеленського", – йдеться у публікації The Insider.

Перед публікацією розслідування Bellingcat Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради заявила, що у липні 2020-го президент Володимир Зеленський не давав вказівок відстрочити спецоперацію, а голова його офісу Єрмак не мав таких повноважень. ТСК не змогла встановити, чи був витік інформації про спецоперацію з України, але не виключає – про неї могли знати в РФ та Білорусі.

• 29 липня 2020-го під Мінськом затримали 33 найманців кремлівської ПВК Вагнера. Україна запросила їх видачу, але Білорусь відпустила їх до РФ.
• Журналіст Юрій Бутусов заявив, що українські спецслужби нібито розробили спецоперацію із затримання цих найманців, але якийсь "кріт" на Банковій її зірвав. Улітку 2020-го Зеленський назвав це "маячнею", але 24 червня 2021-го сказав, що ідея зі спецоперацією належала "іншим країнам", а Україну в неї "максимально втягували".
• Навесні 2021-го лідер Bellingcat Христо Грозєв приїжджав до України. У вересні партнери розслідувачів, CNN, заявили, що операція проводилася з відома США : Вашингтон дав кошти, техдопомогу та рекомендації від ЦРУ.
• У травні в Раді створили ТСК для розслідування можливих злочинів чиновників, яка займається, зокрема, справою вагнерівців. До цієї ТСК увійшли вісім депутатів СН, нардеп проросійської ОПЗЖ Шуфрич, по депутату від груп "Довіра" і "За майбутнє". ТСК заявляла, що операція була українською, а з іноземними партнерами обмінювалися даними.

Читайте також: ПВК Вагнера. Генерал Бурба дав свідчення нардепам Ради, але "на найважливішому його перервали"