ГУР пояснило, чому на великому обміні полоненими не було жодного бійця "Азову"

Великий обмін полоненими відбувався у форматі, коли Україна та Росія надали одне одному списки, кого вони готові віддати – і через це до процесу не увійшли захисники з "Азову". Таке пояснення дав представник Головного управління розвідки Андрій Юсов у коментарі NV.

"Україна працює в дуже важких умовах. Маріупольський гарнізон був і є пріоритетом під час обмінів, і результати вже є. Якщо говорити про конкретно цей обмін [23−25 травня], то ми працюємо в форматі, коли держава-агресор надала списки, кого вони готові віддати, і Україна зробила те саме. Це важливо для розуміння. Але кожен, хто знаходиться в російському полоні, має бути повернений, Україна бореться за кожного свого громадянина", – заявив посадовець.

Напередодні командир першого корпусу Національної гвардії "Азов", фактичний керівник Маріупольського гарнізону Денис Прокопенко (Редіс) повідомив, що у новому обміні полоненими не було жодного азовця.

"Я ніколи не повірю в маячню про те, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. Якби це було так, ані я, ані інші бійці "Азову" не повернулися б з полону. Причина в іншому", – зауважив він.

На думку військового, необхідно змінювати тактику, зокрема спробувати обміняти азовців на російських агентів.

• 16 травня, під час переговорів у Стамбулі, Україні та Росії вдалося досягнути лише однієї реальної домовленості – про великий обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.
• 23 травня Україні вдалося повернути з російського полону 270 військових і 120 цивільних. Серед визволених – три жінки та 387 чоловіків. Україна в межах обміну передала Росії 70 колаборантів.
• 24 травня відбувся другий етап масштабного обміну – Україні вдалося повернути додому 307 захисників.
• 25 травня було проведено третій і завершальний етап великого обміну – Україна повернула 303 військових.